Коли з’явився 4G в Україні: повна історія запуску

Офіційний старт комерційного 4G (LTE) від великих операторів припав на 30 березня 2018 року. Саме тоді lifecell і Vodafone увімкнули мережі в діапазоні 2600 МГц у десятках міст. Київстар приєднався за кілька днів. Це стало можливим після багаторічних затримок із розподілом частот і після того, як у 2015 році президент підписав указ про впровадження технології.

До того в Україні вже існували локальні мережі на базі WiMAX, які рекламували як 4G, але вони не стали масовими. За вісім років після запуску LTE покриття зросло до понад 96 % населення на підконтрольній території, а оператори активно вимикають 3G. Стаття розбирає хронологію, причини затримок, етапи розширення та те, як мережа працює зараз.

Передісторія: WiMAX і «псевдо-4G» на початку 2010-х

Ще до появи LTE в Україні існували спроби запустити швидкісний бездротовий інтернет під брендом 4G. У вересні 2009 року компанія «Українські новітні технології» (УНТ) під торговою маркою FreshTel запустила тестову мережу Mobile WiMAX у Києві. Технологія працювала в діапазоні 3,4–3,6 ГГц і обіцяла швидкість до 20 Мбіт/с. Комерційний старт відбувся на початку 2010 року. Мережа охоплювала столицю та передмістя, пізніше планували розширення на інші міста-мільйонники.

WiMAX позиціонували як 4G, хоча за класифікацією Міжнародного союзу електрозв’язку він належав до групи технологій IMT-2000 (фактично 3G). Смартфони майже не підтримували його — користувалися переважно модемами та ноутбуками. Абонентська база залишалася невеликою: кілька десятків тисяч користувачів. До кінця 2010-х проект згорнувся. Схожі спроби робили й інші невеликі оператори, але жоден не створив загальнонаціональної мережі.

Ці ранні експерименти показали попит на швидкий мобільний інтернет, проте відсутність підтримки з боку смартфонів і обмежені частоти не дозволили технології стати масовою. Справжній прорив став можливим лише після появи LTE.

Регуляторні кроки: від указу 2015 до аукціонів 2018

21 липня 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ про запровадження 4G. Це був політичний сигнал, але технічна реалізація затягнулася на роки. Головною перешкодою залишався розподіл радіочастот. Діапазон 1800 МГц використовувався для 2G, а 900 МГц був зайнятий нерівномірно між операторами та спецкористувачами.

У 2016–2017 роках Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), готувала нормативну базу. У серпні 2017 року Кабінет міністрів офіційно відкрив діапазон 1800 МГц для 4G. Паралельно підвищили допустимий рівень електромагнітного випромінювання, що спростило розміщення базових станцій.

Перший аукціон відбувся 31 січня 2018 року — на частоти 2600 МГц. Київстар, Vodafone і lifecell заплатили загалом понад 2,4 млрд грн. Другий аукціон 6 березня 2018 року розіграв діапазон 1800 МГц. Оператори витратили ще понад 5 млрд грн. Ліцензії видали на 15 років. Саме ці торги відкрили шлях до реального запуску.

День запуску: 30 березня 2018 року і перші міста

30 березня 2018 року lifecell і Vodafone офіційно увімкнули 4G у діапазоні 2600 МГц. Lifecell охопив більшість обласних центрів, а також Сєвєродонецьк і Краматорськ. У низці міст (Миколаїв, Чернігів, Житомир, Рівне, Черкаси, Вінниця) він став єдиним оператором із новим стандартом. Vodafone стартував у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі, а протягом дня розширив список.

Київстар запустив мережу 6 квітня 2018 року у 20 населених пунктах, включаючи Київ, Дніпро, Одесу, Львів, Харків, а також курорти та пункти пропуску на кордоні. На той момент покриття було точковим: базові станції працювали переважно в місцях із високим навантаженням. Для підключення потрібні були смартфон із підтримкою LTE і USIM-картка. Тарифи на трафік не змінилися — оператори обіцяли більш вигідні пакети.

Президент Порошенко того ж дня привітав українців із запуском. Перші користувачі фіксували швидкості в кілька разів вищі за 3G, хоча в години пік вони падали через обмежену ємність мережі на високій частоті.

Розгортання на частотах 1800 МГц і масове покриття

Висока частота 2600 МГц добре працює в містах, але має невеликий радіус дії. Для масового покриття потрібен був діапазон 1800 МГц. Ліцензії на нього набули чинності 1 липня 2018 року. Тієї ж ночі всі три оператори увімкнули LTE-1800.

Vodafone одразу охопив близько 50 населених пунктів у десяти областях. Lifecell запустив мережу в 232 населених пунктах 18 областей. Київстар почав із Києва, а через кілька днів підключив Одесу та Львів. Цей етап кардинально змінив ситуацію: 4G став доступним не лише в центрах міст, а й у районах із меншою щільністю населення.

Протягом 2018–2019 років оператори швидко нарощували кількість базових станцій. Уже за рік після старту десятки мільйонів українців мали доступ до мережі. Середнє споживання трафіку різко зросло, а частка LTE в загальному обсязі даних швидко перевищила 20–25 %.

Рефармінг 900 МГц: 4G приходить у села та на траси

Найскладнішим етапом став перерозподіл частот 900 МГц. Цей діапазон забезпечує найбільший радіус покриття — до 20–26 км від станції — і ідеально підходить для сіл і автошляхів. Частоти були розподілені нерівномірно, частина використовувалася для 2G і спецзв’язку.

У 2019 році уряд, Київстар, Vodafone, lifecell і Інтертелеком підписали меморандум про рефармінг. Ліцензії на LTE-900 видали у лютому 2020 року. З 1 липня 2020 оператори почали масово вмикати 4G у цьому діапазоні. За перші місяці сотні тисяч людей у віддалених населених пунктах вперше отримали швидкісний мобільний інтернет. До кінця 2020 року мільйони абонентів перейшли з 3G або EDGE на 4G.

Цей етап закрив цифровий розрив між містом і селом. Оператори також почали виконувати зобов’язання щодо покриття міжнародних і національних доріг.

4G під час війни: як мережа стала критичною інфраструктурою

Повномасштабне вторгнення 2022 року перевірило мережу на міцність. Тисячі базових станцій були пошкоджені або знищені. Оператори швидко відновлювали обладнання, встановлювали генератори та акумулятори. 4G став основним способом зв’язку, коли дротовий інтернет зникав через обстріли чи блекаути.

Під час кібератаки на Київстар у грудні 2023 року мережа тимчасово вийшла з ладу, але голосовий зв’язок і інтернет відновили протягом кількох днів. Оператори навчилися працювати в умовах постійних відключень електроенергії: частина станцій тримає автономну роботу кілька годин. 4G використовували для координації волонтерів, бізнесу, освіти та роботи державних сервісів.

Інвестиції в мережу після 2022 року вимірюються десятками мільярдів гривень. Київстар alone спрямував понад 40 млрд грн на відновлення та розвиток.

Стан на 2026 рік: покриття, відмова від 3G і пілоти 5G

Станом на 2025–2026 роки Київстар забезпечує 4G для 96,2 % населення на підконтрольній території. Інші оператори мають подібні показники. Середні швидкості становлять 20–60 Мбіт/с, пікові в хороших умовах перевищують 100–300 Мбіт/с. Оператори активно вимикають 3G у містах і районах, перенаправляючи частоти на LTE. У 2026 році 3G має практично зникнути в більшості регіонів.

До кінця 2026 року мають повністю покрити 4G усі міжнародні та національні дороги. Паралельно йдуть пілотні запуски 5G у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Бородянці. Повноцінний комерційний старт 5G очікується після скасування воєнного стану.

Поширені міфи про 4G в Україні

Один із найстійкіших міфів — що 4G з’явився лише 2018 року, а до того нічого не було. Насправді WiMAX існував, але не став масовим. Інший міф — що 4G «шкідливий» через випромінювання. Норми в Україні відповідають європейським, а підвищення гранично допустимого рівня у 2017 році лише зрівняло їх зі світовими стандартами.

Багато хто вважає, що для 4G обов’язково потрібна нова SIM-картка. Насправді більшість USIM, випущених після 2016–2017 років, уже підтримують LTE. Проблема частіше в налаштуваннях телефону або в тому, що апарат не має потрібних діапазонів (Band 3, 7, 8).

Ще один стереотип — що 4G завжди швидший за домашній інтернет. У містах із хорошим покриттям так і є, але в селах або в години пік швидкість залежить від навантаження на станцію. Саме тому оператори продовжують ущільнювати мережу.

За вісім років 4G перетворився з новинки для великих міст на базову інфраструктуру, без якої важко уявити повсякденне життя. Мережа витримала війну, кібератаки та блекаути, а зараз готується до наступного етапу — 5G.